Вихователь
Ангеліна Юріївна Кравцова
Помічник вихователя
Алла Василівна Вечєрік
Використання мнемотехніки у роботі з дітьми дошкільного віку"
Кілька кроків до розвитку мовлення дошкільника
Як ви думаєте, чому деякі діти, яким важко дається запам'ятовування віршів і правила, так легко й швидко запам'ятовують сюжети кінофільмів та мультфільмів? Чи помічали ви, що після пояснення матеріалу заняття одні діти пам'ятають, про що йшла мова, а інші забули? А слухали-то, загалом, уважно! І як знайти щось, схоже на гачок, здатний зачепити знання й утримати їх у пам'яті дитини ? Що ж може утримати увагу і зробити процес запам'ятовування простим і невимушеним ? На допомогу приходять сюжетні картинки.
Що таке мнемотехніка ?
Якщо дитина мовчить, покажіть їй картинку, й вона заговорить. Ушинський К.Д.
Мнемотехника в перекладі з грецької - мистецтво запам'ятовування, технологія розвитку пам'яті. Це система методів і прийомів, що забезпечує успішне та ефективне запам'ятовування інформації. Ідея: на кожне слово або словосполучення придумується картинка і весь текст замальовується схематично. Будь-яку розповідь, казку, прислів'я, вірш можна «записати», використовуючи картинки або символьні знаки. Дивлячись на ці схеми, дитина відтворює отриману інформацію.
Схеми служать зоровим планом, що допомагає дитині відтворити почуте. Такі картки схеми-опори дуже ефективно використовують логопеди.
Педагоги та батьки, які займаються з дітьми, також можуть використовувати метод мнемотехніки, при навчанні переказу і складання оповідань, при загадуванні загадок, при заучуванні прислів'їв, приказок і віршів напам'ять.
Метод мнемотаблиць допомагає ефективно сприймати і відтворювати отриману інформацію.
Як показала практика, ця методика значно полегшує дітям пошук і запам'ятовування слів, речень і текстів.
Мнемодоріжки :
• є дидактичним матеріалом з розвитку мовлення;
• їх можна використовувати для поповнення словникового запасу й розвитку мовлення;
• використовувати при навчанні переказу і складанні оповідань, заучуванні напам'ять;
За допомогою мнемотаблиць можна вирішити такі завдання як:
1 . Розвиток мови і поповнення словникового запасу .
2 . Перетворення образів у символи .
3 . Розвиток пам'яті, уваги і образного мислення.
4 . Розвиток дрібної моторики.
Мнемотехніка вдома
Як можна застосувати принципи мнемотехники в домашніх умовах? Та дуже просто. Запропонуйте намалювати дитині схеми – малюнки про те, як пройшов день. Час від часу давайте картинки і нехай малюк самостійно складе вам розповідь. Ви можете дати картинку з відомої вам обом книжки і запропонувати малюкові придумати свій, відмінний від оригіналу фінал.
Регулярне застосування даної техніки допоможе дитині збагатити свій словниковий запас, навчить вибудовувати грамотні, логічні ланцюжки. Ця техніка дуже корисна і при підготовці дітей до школи, адже йдучи в перший клас, дитина вступає в новий колектив, в якому грамотна і зрозуміла мова допоможе знайти нових друзів і комфортно почувати себе в будь-якій обстановці і ситуації.
Така методика не має зазначених негативних впливів і цікава дітям.
Мнемотехніка, як здоров’язбережувальна технологія сприяє поліпшенню запам’ятовування, формуванню навичок ефективного засвоєння складної інформації, виховує в дітях упевненість у собі та власних можливостях.
Алгоритм вивчення вірша за допомогою прийомів мнемотехніки.
Читаємо вірш та формуємо загальне уявлення про його зміст.
Зображуємо текст вірша у вигляді асоціативних малюнків та скорочених записів, використовуючи низку мнемотехнічних прийомів.
Читаємо вірш без тексту, спираючись винятково на створені асоціативні малюнки, у разі виникнення помилок чи неточностей корегуємо зображення.
Пришвидшуємо читання вірша за асоціативним малюнком доти, доки вірш не читатиметься на одному подиху, тобто швидко і без пауз.
Читаємо вірш за асоціативним малюнком виразно та з інтонацією.
Запам’ятовуємо створені асоціативні малюнки і читаємо вірш напам’ять, згадуючи асоціативні образи.
Плач - природна емоція, реакція на події зовнішнього чи внутрішнього світу дитини. Щоб допомогти малюкові важливо в першу чергу зрозуміти що з ним.
Маленькі діти часто плачуть. Це твердження ні викликає сумніву. Дитина підростає і вже менше плаче , бо може пояснити свої страхи чи побажання . Одні діти плачуть більше, інщі – менше , але часто . Для них це єдиний спосіб змусити дорослих привернути до себе увагу.
Що таке дитячий плач ? Для батьків - це сигнал про те , що з малюком щось не так і йому
потрібна допомога. Це своєрідний сигнал SOS від дитини:
Мені погано
У мене щось болить
Зверни на мене увагу
Йди до мене.
Природно , дорослі не можуть не реагувати . Абсолютно нормальна реакція – кинути все і бігти
а допомогу. Та чи варто миттєво реагувати на плач ? Матусі скажуть «ТАК» , татусі впевнені
«НІ» - дитину потрібно виховувати самостійною, та все одно поспішать до дитини.
ПРИЧИНИ ЧАСТОГО ДИТЯЧОГО ПЛАЧУ:
Я ПРИВЕРТАЮ ДО СЕБЕ УВАГУ
Звичайно, дитина так прямо не говорить. Для батьків причина такого плачу не є очевидною, тому що дитина «маскує» її , просто капризуючи з будь-якого приводу. Що таке «увага» якої так бракує дитині? Спілкування з батьками, спільні ігри та заняття, прогулянки, походи в кіно, парк.. Дитина дуже тонко відчуває відстороненість мами і тата . І часті сльози малюк підсвідомо використовує для того, щоб привернути увагу. А якщо батьки активно реагують на плач, така поведінка закріпиться.
НАШІ ДІЇ :
Реакція дорослого повинна бути дійсно дорослою: поводитися спокійно,співпереживати вміру.
Проте просто заспокоїти , обійняти дитину , пожаліти – цього буде замало. Найкращий прийом
- заспокоїти , пожаліти та на якийсь час залишити в спокої. А потім , щоб дитина не відчувала ,
що ці події пов’язані, піти з нею погуляти , почитати, погратися, просто разом випити чаю ,
поговорити
У МЕНЕ ЩОСЬ БОЛИТЬ
Найчастіше дитина плаче від болю, коли дорослі не реагують на скарги. Тихі сльози - погана
ознака. Це означає , що дитина зневірилась достукатись до батьків або боїться поскаржитись.
Іноді так діти поводяться в садку чи в школі , боячись реакції малознайомих
НАШІ ДІЇ
По-перше показати дитину лікарю. А ще замислитись над тим , чому малюк не звернувся по допомогу?
Можливо боїться йти до лікаря. Тоді ваше завдання – заспокоїти та підтримати дитину.
Я ЗЛЮСЯ
Сльози злості у дитини бувають , якщо ситуація її дратує, але вона почувається безсилою.
Так буває , якщо інші діти кривдять її,але вона боїться відповісти словами або дати здачі.
Таке часто трапляється , коли дорослий кричить на дитину або карає її фізично.
Більшість дітей не можуть відповісти дорослому,тому що знають: цього робити не можна.
НАШІ ДІЇ:
Надмірна злість і агресія з боку дорослого тільки злякають і озлоблять дитину. Якщо ви розумієте, що ваш малюк невпевнений у собі, його кривдять,ваше завдання дати дитині зрозуміти,що ви поруч і підтримуєте її. «Я розумію тебе .Я зможу тобі допомогти»
Я ХОЧУ УНИКНУТИ ПОКАРАННЯ,
Дитина нашкодила і розуміє, що покарання не уникнути . Щоб зменшити покарання маля починає плакати ще до того , як мама і тато починають сварити. У цьому випадку плач є захисною реакцією на агресію, якої ще не було , але яка можливо була раніше . Дитина не може довго чекати покарання : «Прийдемо додому – отримаєш !» ,Очікування лякає дитину .
НАШІ ДІЇ:
Подумайте , можливо ви використовуєте занадто жорстокі методи покарання. Відстрочене покарання негативно впливає на дитину. До певного моменту вона нервує,але потім їй стає все одно.
Я МАНІПУЛЮЮ ДОРОСЛИМИ.
Дитина дуже хоче отримати іграшку,солодощі або подивитись мультики довше, а батьки відмовляються виконати забаганку. Ось саме тоді в хід іде секретна зброя – сльози. Батькам стає шкода малюка і вони поступаються. Причому найчастіше буває так , що один з батьків «за», а інший «проти». Сльози - зброя дитини і особливо добре вона працює в громадському місці. Дорослі поспішать згладити ситуацію, .виконавши прохання дитини.
НАШІ ДІЇ :
Дитині треба пояснити ,що сльози – це найгірший спосіб домовитися. Що відчувають батьки, коли дитина ридає? Безпорадність і роздратування. Якщо ви впевнені , що дитина не хвора,її життю нічого не загрожує, значить , треба взяти себе в руки і не йти на поводі у малюка. Інакше завтра маніпуляція буде з іншого приводу.
Будь - які дитячі сльози – привід звернути на них увагу, бо така поведінка ніколи не буває безпричинною. А ось що робити далі – треба вирішувати залежно від того, яка причина лежить в основі дитячої поведінки.
Дуже важливо навчити дитину висловлювати свої прохання. Це допоможе запобігти плачу та поганому настрою і дитини і дорослих.
Посміхайтесь частіше !
Просимо вас дотримуватися цих правил і полегшити перше входження вашої дитини у великий світ.
ü Завжди відгукуйтеся позитивно про дитячий садок та вихователів у присутності дитини, навіть у тих випадках, якщо вам щось не подобалося. Ніколи не залякуйте дитину дитячим садком.
ü Своєчасно приводьте дитину в заклад дошкільної освіти — до 7:50 год, забирайте — до 17:15 год.
ü Одягайте дитину в чистий, зручний одяг. Взуття має відповідати розміру ноги дитини та санітарно-гігієнічним вимогам. Щоб дитина навчилася себе обслуговувати, застібки на одязі та взутті мають бути доступними для її самостійних дій.
ü Приводьте в заклад дошкільної освіти здорову дитину. Повідомляйте про хворобу дитини та інші причини її відсутності чи спізнення до 9:00 год.
ü Своєчасно виявляйте перші ознаки хвороби чи нездужання дитини, тілесні ушкодження. Повідомляйте вихователів і медичну сестру про самопочуття дитини, надзвичайні випадки та їхні наслідки — падіння, синці, подряпини тощо.
ü Звертайтеся до лікаря за консультацією або медичною допомогою, якщо під час ранкового прийому в дитини виявлені ознаки хвороби чи нездужання.
ü Передавайте дитину вранці безпосередньо вихователю або іншому працівникові закладу дошкільної освіти, який приймає дітей. Не відправляйте дитину саму без супроводу дорослого навіть від воріт закладу.
ü Забирайте дитину увечері додому самостійно і вчасно. Вихователь зобов'язаний передати дитину безпосередньо батькам або іншій особі, що прийшла за нею за їхнім дорученням. Доручення батьки мають оформити письмово.
ü Вихователь не має права віддавати дитину неповнолітнім, незнайомим дорослим, або особам у нетверезому стані.
ü Не вдягайте дитині коштовних прикрас, як-от сережки, ланцюжок тощо. Вихователь не відповідає за збереження речей, лише — за життя та здоров'я дитини.
ü Звертайтеся до директора, вихователя-методиста, практичного психолога або іншого працівника закладу дошкільної освіти, якщо в дитини є проблеми, а у батьків — будь-які запитання щодо перебування дитини в дитячому садку.
ü Не доручайте розв'язувати проблеми дитини іншим особам, які не є учасниками освітнього процесу.
Зауважте, що відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, учасниками освітнього процесу є працівники закладу, діти та їхні батьки, або особи які їх замінюють. Лише вони можуть долучатися до розв'язання будь-яких проблем, що виникають.
ü Дбайте про здоров'я та інтереси дитини. Якщо забираєте її впродовж дня, враховуйте час режимних моментів — обід, сон, вечеря, заняття гуртків тощо.
ü Зважайте, що у кожної дитини індивідуальний перебіг адаптації до дитячого садка. Аби скоротити її строк та полегшити перебіг, дотримуйтеся вдома, зокрема у вихідні та святкові дні, розпорядку дня, подібного до розпорядку дня в дитячому садку: підйом о 7:00, денний сон з 12:00 до 14:00.
ü Бережіть життя і здоров'я дітей — не заїжджайте автомобілем на територію закладу дошкільної освіти та прилеглі доріжки.
ü Пам'ятайте! Лише від нас із вами залежить, як швидко дитина адаптується до умов закладу дошкільної освіти, чи із задоволенням відвідуватиме його.
Дякуємо за розуміння і співпрацю!
Правила поведінки з безпритульними собаками
Останнім часом в умовах міста збільшився ризик зустріти безпритульних агресивних собак. Багато людей постраждали від укусів розлючених тварин. Особливо непокоїть те, що більша частина потерпілих — діти.
Щоб уникнути нападу собак, необхідно дотримуватися наступних правил:
- уникайте собак без намордника, зграї собак у вузьких місцях, де не можна з ними розминутися;
- не підходьте до собаки без прив'язі, бо захист «особистих» територій - одна з головних причин проявлення надмірної агресивності;
- не дивіться в очі собакам і не посміхайтеся - це для них рівнозначно що ви показуєте зуби і демонструєте силу;
- не повертайтеся спиною до собак і не тікайте, бо це може викликати у них рефлекс переслідування;
- особливо остерігайтесь собак-охоронців - ротвейлерів і доберманів - у них загострене почуття охорони господаря, а територія їх «особистих» інтересів перевищує 50 м.
Рекомендації щодо самозахисту при нападі собак, у тому числі спеціально навчених:
- зупиніться, поверніться обличчям до собаки і голосно скомандуйте:
«стояти», «лежати», «сидіти», «фу» - це зможе привести собаку в замішання і зупинити;
- прийміть оборонну стійку або киньтесь назустріч - налаштована на гонитву тварина може розгубитися;
- киньте в собаку будь-який предмет або зробіть вигляд, що ви підбираєте палицю і кидаєте її на неї - цим ви виграєте час, бажано при цьому мати грізний вигляд і грізно кричати;
- захищайтеся газовим балончиком «Черемха», «Терен-1» і балончиком з капсоіцином (витяжкою з червоного перцю), або пістолетом, допоможе і серія пострілів холостими патронами, але стріляти потрібно в напрямку тварини, так як звуку пострілів дресирована тварина може і не злякатися;
- зброю самозахисту до застосування ховайте в руці або за спиною, так як навчені собаки агресивно реагують на озброєну руку, для відвернення уваги від тварини використовуйте будь-які предмети і особисті речі;
- якщо спецзасобів у вас немає, повільно, не обертаючись спиною до собаки, відступайте до будь-якого природного прикриття: паркану, стіни, дерева і т. п., захищайтеся підручними засобами і кличте на допомогу;
- пам'ятайте: особливо небезпечний собака, який присів, - він готується до стрибка, тому, щоб захистити горло, притисніть підборіддя до грудей і виставте на собаку руку, замотану шарфом, хусткою, потім, захищаючи шию та обличчя від укусу, спровокуйте собаку на напад: у стрибку собака не захищений, а в цей час різко і жорстко вдарте її рукою, ногою, будь-яким твердим предметом - краще всього в ніс, по верхній щелепі, в живіт або пах - це найбільш вразливі місця у собаки;
- спробуйте схопити собаку за шію і затиснути її під пахвою, при цьому слід дуже міцно тримати пса і твердо стояти на ногах.
Перша долікарська допомога при укусах собаки:
- терміново промийте рану великою кількістю води, ще краще - перекисом водню;
- краї рани обробіть йодом або зеленкою, а саму рану змастіть маззю «Рятувальник», «Левоміколь» або присипте стрептоцидом;
- в разі відсутності медикаментів, антисептиком може послужити будь-яка спиртова рідина (горілка, одеколон і т. п.).
Після укусу собаки необхідно звернутися до травматологічного пункту.
ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ У РОДИНІ.
Як часто дитина вимовляє слова: «Я хочу!»? «Дуже часто», підтверджують батьки. Найчастіше це відбувається тоді, коли справа стосується розваг, солодощів, іграшок. Але отримати все миттєво можливо не завжди: іноді з етичних міркувань, іноді з причини тимчасового безгрошів’я. Тоді дитина може образитися, голосно кричати чи довго плакати. Як правильно вчинити батькам в подібній ситуації; більше того – як це пов’язано з економікою? Основи економічних знань діти отримують на спеціальних заняттях у дитячому садку.
Мета занять з економіки – повідомлення дітям знань з області фінансових категорій, формування уявлень про товар, як результат і продукт людської праці, морально-трудові якості особистості, вміння оцінювати річ, як товар і як предмет людських відносин, знайомство з різними видами реклами, історією походження грошей і т. д. На заняттях діти «купують», «продають», «міняють», «працюють» — але все це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім’ї. Родина – реальне економічне середовище, в якому живе дитина, де вона постійно включається в життєві ситуації: стикається зі справжніми грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь в процесах купівлі- продажу . Зрозуміло, що об’єднання двох форм економічного виховання: вдома і в дитячому садку, двох аспектів поведінки дітей – умовного і реального, може дати позитивний результат в області їх економічного виховання і розвитку.
Робота з економічного виховання дошкільнят неможлива без участі батьків, їхньої зацікавленості, розуміння важливості проблеми. Особистий соціальний, а тим більше економічний, досвід дітей суттєво обмежений, тому завдання батьків – створити такі виховні ситуації, які сприяли б збагаченню морально-економічного досвіду, формуванню морально-економічних звичок.
Кілька практичних порад батькам, які прагнуть виховати адаптованих до сучасних економічних умов дітей:
Розповідайте дітям про свою роботу.
Діти не зможуть усвідомити зв’язок між працею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють засоби для існування. Робота повинна не тільки подобатися, вона повинна «годувати».
Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище.
Дитині немає необхідності вникати у всі нонсенси сімейного бюджету, але вона повинна знати про матеріальне становище сім’ї; дитині потрібно пояснити, куди йдуть гроші, навчіть її порівнювати бажання з можливостями, миритися з деякими обмеженнями.
Не привчайте дітей до надмірностей.
Коли дитина мало не щодня отримує від Вас подарунки і ні в чому не знає відмови, вона дуже швидко звикає до цього, її запити зростають. Подумайте про майбутнє. Навчіть малюка обмежувати себе.
Формуйте у дітей розумні потреби.
Слухаючи дитячі «Я хочу!», частіше запитуйте: «А навіщо тобі це?». Діти повинні прагнути задовольнити свої потреби, в тому числі і матеріальні, (наприклад, покупки); разом з тим їм навіть корисно засмучуватися через неможливість здійснити своє бажання. Отримуючи все на першу вимогу, вони можуть перейти межу розумного.
Вчіть дітей ощадливості.
Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. Покажіть дитині, як іх можна полагодити. Якщо малюк буде бачити вашу турботу про продовження терміну служби оточуючих його предметів, він навчиться берегти не тільки свої, але і чужі речі. Ваша байдужість призведе до зворотнього результату.
Допоможіть дітям усвідомити вартість речей.
З раннього віку діти повинні усвідомлювати вартість речей, якими користуються: іграшки, книги, одяг і т. д. Малюки не повинні звикати до того, що все, що ламається, автоматично замінюється новим. В кожній речі дитина повинна бачити цінність, яку хтось створив своєю працею, а батьки підкріпили її своєю роботою, тобто купили на зароблені гроші.
Економічні хвилинки
Шановні батьки! Пограйте з дітьми в сюжетно – рольові ігри, наприклад в «Магазин».
Така гра відноситься до розряду найбільш легко організованих і зрозумілих дітям. Відомо, що дитина легше всього засвоює нові знання в грі, а по мірі дорослішання для гри дитині потрібні партнери. Сама ж гра вже включає в себе не просто оперування предметами та іграшками, а передбачає розумову діяльність. Під час гри в «магазин» у дитини утворюються і закріплюються зв’язки між товаром і грошима, необхідними для його придбання. В якості грошей можна використовувати самостійно виготовлені або реальні дрібні гроші. «Товаром» можуть послужити будь- які домашні речі чи іграшки.
Під час гри:
— тренуйте навички лічби і математичні дії;
— продовжуйте вчити розв’язувати прості задачі на додавання і віднімання;
— закріплювати знання про вартість речей;
— активізуйте в мові дітей слова: товар, ціна, гроші, витрати, дорожче, дешевше, зарплатня, бюджет, вигода, інформація, продукція.
Економічний словничок:
Пропонуємо до уваги батьків словник економічних термінів.
Мета: поповнити словник дітей новими словами, що позначають економічні явища, й вчити застосовувати їх на практиці. Поняття, вказані нижче відносяться до тем, що вивчаються на заняттях з економіки: «Потреби», «Ресурси», «Професії», «Товар», «Гроші», «Бюджет», «Ринок».
Асортимент – набір різних видів продукції на підприємстві продукції, товарів (на складі, в магазині) або пропонованих послуг.
Бартер – прямий обмін товарів і послуг на інші без використання грошей.
Валюта – грошова одиниця будь -якої країни.
Гроші – універсальний і зручний засіб обміну. (товар – гроші – товар).
Дефіцит – нестача, брак чого — небудь.
Доходи – гроші, які отримала сім’я або окрема людина.
Заробітна плата – форма оплати праці найманих працівників, ціна роботи по виробництву товарів і послуг.
Витрати – кошти, вкладені в яку-небудь справу або у виробництво того або іншого товару.
Оптова торгівля – купівля та продаж засобів виробництва та продуктів споживання великими партіями з метою їх подальшого використання у виробничому процесі або для продажу.
Покупець – людина, який купує товар.
Споживання – використання чого-небудь для задоволення потреб. – людина, яка продає різні товари.
Розпродаж – торгівля товарами сезонного попиту за зниженими цінами.
Витрати – гроші, які необхідно витратити на придбання потрібних товарів.
Реклама – цілеспрямований розподіл відомостей (інформації) про споживчих властивості товарів або послуги з метою їх продажу.
Ринок – обмін товарами та послугами між продавцем і покупцем, щоб кожен міг отримати бажане.
Товар – продукт праці, вироблений для продажу.
Ціна – грошове вираження вартості товарів або послуги.
Поради про те, як навчити дітей ощадливості:
1. Не купуйте нічого зайвого -- тільки те, що вам насправді необхідно.
2. Збираючись у магазин за покупками, не забудьте взяти пакет або господарську сумку, щоб не купувати нові пакета, які потім доведеться викидати.
3. Купуйте товари в економній упаковці. Наприклад, соки краще купувати в картоні, а не в склі, або пластику.
4. Намагайтесь не купувати одноразовий посуд. При теплому нагріванні він шкодить здоров'ю, їжте , пийте зі скляного посуду.
5. Замість звичайних батарейок користуйтесь багатозарядними акумуляторами.
6. Купуйте енерголампи, які служать довше ніж звичайні.
7. Віддавайте непотрібний одяг, меблі, посуд і іграшки в Товариство Червоного хреста, Центри соцзахисту.
8. Використовуйте аркушний папір з обох боків. Газети здавайте на макулатуру.
9. Прибираючи в саду чи на клумбі біля будинку, створи компостну яму. Туди скидай зібране листя та чисті харчові відходи. Після перегнивання удобрюй грунт для своїх рослин.
10. Ремонтуйте поламані речі — вони вам ще послужать.
11. Не смітіть на вулиці. Викидайте сміття в урни. Навіть якщо її немає поряд. З вами ж нічого не станеться,якщо ви обгортку від цукерки принесете і викинете вдома, а не на вулиці.
12. Сортуйте вдома сміття та викидайте в спеціальні контейнери.
Як захиститися від кліщів: поради.
Як
Кліщі найактивніші у травні-червні, а також у серпні-вересні. Варто пам'ятати, що ці небезпечні комахи переносять інфекції. Щороку кількість українців, які заражаються інфекційними захворюваннями внаслідок укусу кліщів, збільшується.
Укус кліща загрожує енцефалітом і хворобою Лайма, також відомою як бореліоз. І якщо першим заражаються одиниці, то бореліоз став серйозною проблемою для багатьох. Хвороба уражає нервову та серцево-судинну системи, суглоби та опорно-руховий апарат і може призвести до інвалідності. Щорічно від укусів кліщів потерпають більше 20 тисяч українців. Майже 2 тисячі з них заражаються інфекційними захворюваннями.Ідучи відпочивати на природу, пам'ятайте прості правила, які допоможуть уникнути укусу кліща.
Як вберегтися від укусу кліща: поради
Найбільше варто остерігатися мешканцям Волині та Криму, бо саме там найчастіше паразити переносять інфекції. Кліщі найбільш активні у травні-червні та в серпні-вересні. Небезпечні комахи живуть переважно у сирих і вологих місцях, на прогрітих сонцем схилах, у високій траві, кущах, біля стежок і лісових доріг. Будьте обачні в такій місцевості.У міських парках ризик стикнутися з цими малоприємними комахами дещо нижчий, ніж у "дикому" лісі.Якщо ви зібралися на відпочинок на природі, одягніть краще світлий одяг (на ньому краще видно кліщів). Натомість слід не забувати про шкарпеткиі і віддавати перевагу закритому вбранню. Використовуйте також спеціальні аерозолі, які відлякують кліщів.
Не забувайте, що, крім людей, жертвами кліщів можуть стати і домашні тварини.Після того, як ви прийшли з лісу чи парку, ретельно
перевірте на наявність кліща такі частини тіла:
– під пахвами;
– у вухах та біля вух, на шиї;
– в середині пупка;
– на вигинах колін і ліктів;
– у волоссі і біля нього;
– між ніг;
– навколо талії.
Прийміть душ незабаром після того, як були на відкритому повітрі. Душ протягом найближчих двох годин знижує ризик укусу кліща. Пам'ятайте, що кліщ присмоктується до тіла протягом приблизно двох годин.Те саме стосується і домашніх улюбленців. Після прогулянки в першу чергу перевірте лапи, живіт та морду. Якщо ж після укусу пес ослаб, погано їсть, а білки очей пожовтіли, терміново зверніться до ветеринара. Кліщі переносять багато небезпечних захворювань для домашніх улюбленців
Якщо вкусив кліщ: як його вийняти:
Якщо вкусив кліщ, бажано не зволікати і звернутись у травмпункт. Там його дістануть і відразу передадуть у лабораторію на аналізи.
Якщо такої змоги немає, то варто обережно викрутити його пінцетом, ниткою або спеціальним гачком, який можна придбати в аптеці. Місце укусу обробити спиртом. А з олією, підрізаними шприцами, ацетоном та іншими сумнівними методами радять не експериментувати.
Як видалити кліща самостійно
Спосіб №1. Обгорнути пальці марлевою серветкою і розхитувати кліща з боку вбік.
Спосіб №2. Можна скористатись пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, і повільно витягнути комаху разом із хоботком.
Не можна розчавлювати кліща, щоб збудники хвороби, які можуть бути в його організмі, не потрапили в рану на тілі людини. Після видалення комахи місце присмоктування змастити розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився у ранці — видалити його стерильною голкою, після чого ретельно вимити руки з милом.Якщо ви витягнули кліща самотужки, слід простежити, щоб кліщ залишився живий.Перевірити, чи заразним був кліщ, можна у спеціальній лабораторії. Ціна дослідження – майже 73 гривні. Там фахівці перевірять кліща на наявність борелій – це бактерії, що викликають хворобу Лайма. Вірус не завжди проявляється одразу.
Як зрозуміти, що після укусу кліща ви заразилися?
Якщо ви стали жертвою кліща — уважно стежте за своїм самопочуттям. Ці комахи переносять бактеріальну інфекцію, яка спричиняє хворобу Лайма. Початок захворювання схожий на звичайну застуду або грип.Хвилюватись варто якщо після укусу кліща: збільшились лімфатичні вузли, є болі в суглобах, м’язах, або навіть незначне підвищення температури тіла.
У більшості інфікованих людей на місці укусу кліща через деякий час (на 2-4-й день, іноді через 2 місяці, а найчастіше через 12-14 днів) виникає червона пляма, що збільшується і може сягати в діаметрі до 20-30 см і більше. Якщо маєте червону пляму після укусу кліща – одразу звертайтесь до лікаря-інфекціоніста.
Як не захворіти навесні.
|
|
З приходом весни все навколо починає змінюватися – стає тепліше, хочеться швидше зняти з себе обридлі шуби та дублянки і заховати їх подалі в шафу. Але тут-то і криється головна небезпека міжсезоння. Початок весни ще дуже нестабільний з точки зору температурного режиму. І на зміну теплу може прийти різкий зимовий холод. Крім того, в теплі віруси розмножуються активніше, а людський організм, змучений снігом, вітрами і коротким світловим днем, вже не може повноцінно захищатися від них. Організм проходить перехідний період, тому необхідно заздалегідь продумати план захисту від простудних захворювань і починати його впроваджувати в життя, зайнятися профілактикою.
Небезпека зберігається
Світ вірусів надзвичайно мінливий і різноманітний, особливо підступний в цьому плані вірус грипу, що й пояснює високу частоту виникнення епідемій серед населення. Хвороба виникає, як правило, при порушенні рівноваги між захисними силами організму і всюдисущими вірусами і бактеріями. Імунітет часто буває ослаблений під час сезонів з вологою і холодною погодою. А під час переходу від зими до весни він і зовсім знаходиться практично на нулі.
При цьому найбільш схильна до інфекцій дихальна система. Адже вона першою постає на шляху вірусів і бактерій, що витають в повітрі. Хвороботворні мікроорганізми проникають в слизові оболонки носа, носових пазух, мигдалин і бронхів. Найчастіше схильні до хвороб люди похилого віку і маленькі діти, у яких імунітет ще недосконалий.
Захищаємося правильно
Профілактика грипу та ГРВІ має істотне значення, особливо у весняний період, коли хворіти ну зовсім не хочеться. Тому варто зробити найбільш ефективні заходи, які допоможуть уникнути лікарняного або, що ще гірше, застуди “на ногах”.
Важливий принцип захисту від грипу та ГРВІ – комплексне використання засобів і методів профілактики. Тому варто перебудувати свій режим дня, щоб можна було включити їх всі. Важливо для всіх, але особливо – для дітей, зменшити кількість контактів з джерелами інфекції, тому походи в гості при підвищеній захворюваності краще скасувати, але варто частіше гуляти на свіжому повітрі. Воно запобігає зараженню. Навесні ж насолоджуватися ним одне задоволення. Сьогодні є величезна кількість вуличних активностей, які дозволять і час з користю провести, і здоров’я укріпити.
Частіше мийте руки: віруси поширюються не тільки повітряно-крапельним шляхом, вони можуть осідати на поверхнях і зберігати свою життєздатність тут. Після зими така рекомендація не втрачає своєї актуальності, адже з потеплінням вірусів стає більше. Руки слід мити після всіх відвідувань вулиці, після відвідування туалету, перед їжею.
Загартовування значно знижує чутливість до застуди. Навіть більше того: за допомогою загартовування можна повністю уникнути застуди. Зовсім необов’язково обтиратися снігом і вибігати на нього після лазні, можна просто попрактикувати контрастний душ. Правда, варто робити це дуже акуратно, починаючи з невеликих перепадів температур, щоб не викликати спазм судин. Хорошим рішенням стануть і повітряні ванни, часте провітрювання і т. д.
Варто підключити в якості профілактичного заходу додатковий прийом вітамінів. Особливо корисними будуть вітаміни А, Е, С. Приймати їх потрібно курсами по 10-14 днів кожного місяця осінньо-зимово-весняного сезону.
Важливо приділити увагу харчуванню. Організм виходить із зимової сплячки, і йому потрібні сили. Підвищити їх дозволить щоденне вживання овочів і фруктів: імунітет за допомогою такого заходу буде підтриманий по максимуму. Відомо, що найбільша кількість вітаміну С міститься в соку квашеної капусти, цитрусових (помело, грейпфрут, апельсин, лимон), ківі, журавлині. Дуже корисний салат зі свіжої капусти. Не забувайте давати дітям риб’ячий жир і пийте його самі.
Позитивну дію на організм справляє щоденне вживання цибулі та часнику. Досить кілька хвилин пожувати зубчик часнику, щоб повністю очистити ротову порожнину від бактерій.
У шипшині найбільше аскорбінової кислоти, причому в сушеній шипшині її навіть вдвічі більше, ніж у свіжій. Тож треба діставати із шафи заготовлену ще восени шипшину і заварювати її, додавати в чай.
Полоскання горла і туалетні процедури для носа двічі на день допомагають механічно видалити віруси і бактерії, які потрапили разом з повітрям. Промивати можна сольовим розчином (1 чайна ложка солі на 250 мл води), відваром ромашки. Для захисту слизової оболонки носа візьміть на замітку такий рецепт: 3-4 зубчики часнику і 1/4 цибулі дрібно нарізають і заливають охолодженим прокип’яченим маслом. Суміш настоюють 2 години і проціджують.
Для інгаляції можна використовувати ефірні масла ялиці, сосни, ялівцю, полину. З цією ж метою добре допомагають аромалампи, особливо – після дитячого садка, після школи і роботи. Вдома зручно застосовувати сольову лампу, яка підвищує захист слизових оболонок дихальної системи. Добре використовувати і ультрафіолетове опромінення в профілактичних дозах.
Якщо захворіли:
Якщо ж з’явилися перші ознаки захворювання (кашель, закладений ніс, біль в горлі, підвищена температура), необхідно забезпечити хворому постільний режим і викликати лікаря. В такому випадку допоможе рясне тепле питво з малиною, журавлиною, лимоном. Це знизить інтоксикацію і прискорить виведення вірусу з організму. Хорошими будуть чаї з квітів ромашки або липи з додаванням меду, свіжоприготовані морси і соки.
Оточуючим хворого людям слід особливо берегтися від вірусів. А значить, треба частіше проводити вологе прибирання будинку, провітрювати приміщення, використовувати кварц. Крім того, після кожного спілкування з хворим треба обов’язково мити руки. Слідкуйте за вологістю повітря в квартирі: якщо немає спеціального пристрою, можна повісити на радіатор опалення мокрий рушник.
Матерчаті носові хустки обов’язково кип’ятіть в мильному розчині з додаванням солі і пропрасовуйте гарячою праскою. Використані разові серветки і носові хустки розміщуйте в целофанові мішки і викидайте в сміттєвий бак.
Рекомендації ці нескладні, але дуже добре допомагають зберегти здоров’я і швидше стати на ноги, якщо все ж людина заразилася.
Щоб запобігти захворюванням на грип та ГРВІ, необхідно щодня збагачувати свій раціон профілактичними продуктами. Такими є корінь імбиру, айва, редька, хурма, фейхоа, сочевиця, гранат, капуста, груша і навіть каштани
Лютий, 2019
Як підготувати дитину до зустрічі зі стоматологом ?
Страх перед лікуванням зубів нерідко буває такої сили, що вмовити дитину зайти до лікаря, здається, неможливо. Або ж «маленький партизан» категорично не відкриває рота. Про те, як впоратися з цими перепонами, розповідають психолог Марина Бабушкіна та стоматолог Інна Білоусова.
Ранній початок
Візити до стоматолога треба зробити звичними ще в дошкільному віці, тоді ризиків буде значно менше. По-перше, це правильно. Адже молочні зуби, які «все одно випадуть», все ж потребують лікування. Від них залежить екологія ротової порожнини.
Карієс може зашкодити постійним зубам ще до їх «появи на світ» — вразити зачатки. Та й не можна залишати хвороботворні бактерії до 6–7 років, адже вони «не сидять» в ізоляції. Патогенні мікроорганізми здатні вразити органи шлунково-кишкового тракту, мигдалини. Сподіватися, що ви побачите карієс неозброєним оком, не варто — далеко не всі його види помітні. Є і так званий прихований карієс.
По-друге, у шкільному віці на дитину не вплине половина методів заспокоєння, ефективних для дошкільнят. Замотивувати подарунком — основний варіант. Сподіватися на свідомість дитини («це треба для здоров’я», «станеш некрасивим», «будь сміливим, як дорослий») не варто. Адже 6–8 років — вік, коли дитина болісно переживає усвідомлення своєї смертності, вразливість тіла.
Нерідко думає про те, що є речі, які можуть непоправно вплинути на організм (скажімо, раніше лялька без руки чи ноги сприймалася весело, як щось неможливе, а тепер хлопчик чи дівчинка вперше розуміють, що є реальний ризик втратити кінцівки). На цьому тлі усіляке медичне втручання здається непоправним. «А раптом лікар випадково просвердлить мене бормашинкою?» У дошкільнят таких питань зазвичай не виникає.
Створюємо правильний імідж
«Мамо, ну коли ми вже підемо зубки лікувати?!» — такі прохання — не фантастика, а правильно створений батьками імідж стоматолога. Якщо діти сприймають візит до лікаря не як лікування, а як послугу, на зразок відвідин перукаря, їх немає потреби вмовляти. Їм має бути цікаво та виникати відчуття, що це — частина дорослішання, якою можна пишатися. Що для цього потрібно? Навіть якщо мало фінансів, хоча б кілька разів треба відвідати сучасну дитячу клініку, де є чимало способів зацікавити маленького пацієнта. Виберіть фахівця, який є не просто стоматологом, а обов’язково дитячим, щоб він враховував усі психофізіологічні особливості малюків та не злякав вашу дитину .
Справжній фахівець, немов актор, полікує улюблену іграшку малюка (яку попросять захопити з дому), аби продемонструвати, що лікувати зубки зовсім не страшно. Або попросить дитину стати «асистентом» і підготувати разом пломбу з пластиліну. Або ж звернеться за порадою, як заспокоїти іграшкове цуценя, що «живе» в кабінеті, яке боїться стоматологів.
Коли ж необхідно вдатися до бормашини, обов’язково ввімкне відповідний «саундтрек», щоб перекрити неприємні звуки. Також важлива добра звукоізоляція, аби дитині не довелося ще в коридорі слухати крики нервових маленьких пацієнтів.
Починаємо з профілактичних процедур
У багатьох розвинутих країнах значно менше проблем з відвідинами дантистів, адже зуби потребують лікування зазвичай лише в підлітків. Менші діти регулярно ходять до лікаря заради профілактики, яка не дає жодних болісних відчуттів.
На жаль, в Україні карієсом вражено вже чимало дошкільнят. Але все одно треба не чекати, коли постане потреба термінового лікування. Щоб дитина не боялася, починати слід із профілактичних, навіть цікавих для дитини процедур: фторування, сріблення, озонування, видалення зубного нальоту.
Підбираємо мультфільми
Звісно, є навчальні «мульти», які знімають саме для того, щоб роз’яснити дошкільнятам все необхідне про стоматологію. Утім, діти відчувають каверзу та повчальність. Значно ефективнішими є мультсеріали. Сюжети, де їх давно знайомі улюблені герої йдуть до дантистів, сприймаються як саме життя. Діти частіше копіюють їх.
Експерти радять:
· «Свинка Пеппа», серія «Зубний лікар»,
· «Пригоди Кая», серія «Кай іде до лікаря»,
· «Три коти», серія «Молочний зуб»,
· «Смішарики», серія «Нові зуби Кроша»,
· «Хелло, Кітті», серія «Лікуємо зуби»,
· «Маленьке королівство Бена та Холлі», серія «Зубна фея».
Радимо почитати
Також добре підготують книги, якщо вони захопливі, привабливі, жартівливі.
«Зубна книга» Івони Радюнц і Томаса Рьонера.
«Фішками» видання стали коробочка для молочних зубів, що випали, та дзеркальце, аби роздивитися рот. У виданні безліч інформації про стоматолога, пояснюються назви та призначення інструментів,
щоб зняти напругу.
«Ведмедик Паддінгтон у зубного лікаря» Майкла Бонда. Кумедний герой, з яким ніколи не буває нудно, розтопить серце кожного.
«Чи чистять монстри зуби?» Джессіки Мартінелло.
Сучасні діти люблять роздивлятися чудернацьких створінь, тож «фішка» цієї книги — ілюстрації. А серед іншого розповідається, що стоматологи — це добрі супергерої в білих масках. Вони перемагають
злих бактерій, що потрапляють у ротову порожнину.
Обережно з «хробачками»
Дуже поширена порада — заздалегідь розповісти дитині, що відбуватиметься під час лікування. А терміни, що можуть злякати (скажімо, «свердлити зуб», «робити укол») замінити на доступні й приємніші («почистити зуб», «ввести водичку, якої бояться мікроби»).
Усе це правильно, окрім популярної поради назвати дії дантиста «боротьбою з хробаком, що оселився в зубі». Фантазія малюків значно «тотальніша», ніж у дорослих. Вони можуть впевнити себе, що шкідники живуть всюди. Якщо ж хоч колись дитина чула про гельмінтів, яких дорослі теж звуть хробачками, вона може зробити неправильні висновки.
Якщо розповідь про мікробів, яких не видно озброєним оком, видається чимось казковим, то хробаки в тілі — привід для нічних жахіть. Трапляються неврози, коли дитині здається, що щось лоскоче її зсередини. Тож краще казати просто, без страхітливих деталей, але якнайближче до правди. Розповідаючи дитині про маніпуляції стоматолога, варто описувати навіть неприємні відчуття, але в делікатній формі: «ніби комарик вкусить», «буде трохи неприємно».
Гра з батьками
Є чимало іграшок, які допомагають «прожити» візит до стоматолога. «Зубастики» з пластиліновими зубами, механічні іграшки з величезними ротами, де натискування на зуб дає музичний чи світловий ефект, набори юного дантиста, мініатюрні кабінети лікаря зі стоматологічним кріслом — усе це і чимало іншого стане «психотерапією» для маленького пацієнта. Малюк має грати саме роль фахівця, а не клієнта, тоді під час лікування йому буде зрозуміло, що відбувається.
А ось після візиту краще не гратися, а намалювати все, що відбулося. Так дитина продемонструє, що позитивно сприймає лікування, або може виявити свої страхи. Тоді запропонуйте окремо намалювати те, що лякає, а потім спалити чи розірвати його. Простий, але надійний засіб.
Замотивувати
У багатьох дитячих клініках заведено вручати сувеніри дітям, медалі за геройство тощо. Але якщо такого не передбачено, подбайте про це самі. Заздалегідь купіть презент для дитини і таємно передайте його перед прийомом дантисту. Нехай вручить подарунок маленькому пацієнтові. Це не лише винагорода, «пряник» для дитини за те, що вона погоджується йти в клініку, а ще й елемент створення приємного образу стоматологів для малюка.
Також можна ввести приємні родинні ритуали, що пов’язані з відвідинами стоматолога. Скажімо, купувати зубну щітку-іграшку, красиву склянку для полоскання, дзеркальце. Або ж фотографувати білосніжну посмішку, друкувати фото та вивішувати на стіну.
Мова будь-якої людини збагачується і вдосконалюється впродовж всього життя. А найважливішим періодом її розвитку є період дитинства, коли відбувається інтенсивне освоєння засобів мови, форм і функцій мови, письма і читання, культури мовлення.
Сім’я є тією ареною, серед якої формується і розвивається розум дитини, його смаки і інтереси, а це все є фундаментом правильної, літературної усної та писемної мови.
Поради батькам :
1. Уважно ставтеся до запитань вашої дитини. Ваша відповідь на запитання має бути чіткою, доступною та зрозумілою для малюка.
2. Спонукайте дитину до запитань.
3. Якомога більше розмовляйте з дитиною.
4. Систематично проводьте ігри в слова «Хто більше знає слів?», «Назви який…», «Скажи, як…», «Що означає слово?», «Скажи,коли…», «Скажи, звідки…», «А якби…», «Придумай слово».
5. Не забудьте доречно вжити прислів’я, загадати загадку.
6. Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.
7. Обов’язково поясніть дитині кожне незрозуміле їй слово, у присутності дитини вдайтесь до словника.
8. Якщо ваша п’ятирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов’язково зверніться до логопеда.
9. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. Пам’ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини у родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
10. Ваша мова є взірцем для наслідування дитини. Саме тому вона завжди має бути правильною.
11. Придбайте словники. Вони стануть вашими порадниками у вихованні культури мови у вашої дитини.
12. Придбайте репродукції картин, читайте дитині книжки, вчить її переказувати.
13. Привчайте дитину слухати дитячі та музичні передачі.
14. Тривалість перегляду дитиною телевізійних передач не повинна перевищувати 30 хвилин на добу та 2-3 рази на тиждень.
Що таке загартовування і чому воно необхідне для дітей
Загартовування – це комплекс методів, спрямованих на підвищення функціональних резервів організму і його стійкості до несприятливої дії факторів навколишнього середовища (холоду, спеки, води, зниженого атмосферного тиску ) шляхом систематичного тренирующего дозованого впливу цими факторами.
Сучасні комфортні умови проживання, одяг, транспорт зменшують вплив мінливих умов погоди на організм людини і знижують його стійкість по відношенню до метеорологічних факторів.
Особливо необхідно загартовування для дітей, тому що чим молодша дитина, тим менш досконалий у нього механізм імунітету – захисних сил організму, здатних впоратися із застудами, перегріванні і різними видами інфекцій. Основні фактори загартовування – повітря, вода, сонячні промені. Поєднання їх з фізичними вправами підвищує ефективність загартовування.
Як діє загартовування на організм дитини
При систематичному багаторазовому впливі на організм дитини того чи іншого фізичного чинника (наприклад, холоду) відбувається перебудова його обміну речовин і ряду фізіологічних функцій, спрямована на збереження гомеостазу (сталості внутрішнього середовища). Цей процес називається адаптацією. У процесі адаптації відбувається вдосконалення всіх фізіологічних процесів в різних органах і системах, підвищуються захисні сили організму.
При загартовуванні дітей необхідно дотримуватися таких умов:
силу подразника (наприклад, холоду) потрібно нарощувати поступово;
зменшувати або припиняти дію при перших же ознаках переохолодження;
загартовувальні процедури проводити щодня, поєднуючи їх з фізичними вправами;
враховувати індивідуальні особливості конкретної дитини при виборі процедур, так як діти розвиваються нерівномірно, тому і гартують процедури можуть на них діяти по-різному
Як правильно загартовувати дітей:
Починають загартовування дітей до холоду з повітряних ванн у приміщенні з оптимальною температурою повітря: для дітей у віці до року – 21-22˚, від року до двох років – 20-21˚, від 2 до 4 років – 19-20˚ , від 4 до 7 років – 16-19˚. Тривалість повітряної ванни – з 3-4 до 10 хвилин (час нарощується поступово). Доцільно поєднувати повітряні ванни з масажем і гімнастикою.
Загартовувальну дію надає також перебування дітей на свіжому повітрі. Взимку дитина в цілому повинна гуляти на свіжому повітрі не менше трьох годин на день, влітку – більше. Влітку прогулянки можна поєднувати з повітряними і сонячними ваннами. Дітей до року під прямі сонячні промені не виносять, їх слід тримати в світлотіні, під покровом дерев. Площа оголених ділянок тіла при цьому поступово збільшують.
Загартовування водою починають через один-два тижні після початку повітряних ванн. При цьому температуру води поступово знижують, збільшуючи одночасно площа змочуваних шкірних покривів. Поступово від місцевих процедур переходять до загальних – обтирання, обливання, душу, купання у відкритих водоймах.
Починають такі процедури зазвичай з обливання стоп і нижніх частин гомілок при температурі води 30˚, через тиждень починають знижувати температуру на 1-2˚ кожні два дні, доводячи до 22˚ для дітей першого року життя, до 16-18˚ для дітей від року до трьох років та до 14-16˚ для дітей 4-7 років.
Для короткочасних загальних процедур (обтирання, обливання) температуру води з 35˚ через тиждень починають знижувати на 1-2˚ кожні два дні і залишають на рівні 28˚ для дітей віком від одного до двох років і 22-24˚ для дошкільнят.
Водна процедура повинна закінчуватися обтиранням насухо з легким масажем для посилення кровообігу.
Правильно проведене загартовування значно знижує захворюваність, покращує фізичний і нервово-психічний розвиток дитини.
Нестандартне обладнання
для фізичного зміцнення дітей
Батьки прагнуть , щоб дитина менше бігала вдома, а на прогулянці гралася у спокійні ігри, позбавляючи її багатьох радісних хвилин дитинства. Часто батьки не розуміють, що це не сприяє розвитку гармонії рухів, спритності, витривалості, доброму вишколу. У дитини набувається звичка до малорухливого способу життя. Оберігаючи малюка від фізичного навантаження, ми, дорослі, часто вважаємо, що дитя втомлюється з тих самих причин, що і ми. Забуваємо однак про одну характерну і суттєву особливість дитячого організму – швидку втомлюваність не від рухів (хоч і їхнє надмірне дозування теж шкідливе), а від неможливості рухатись, або від одноманітної діяльності.
Дати дитині простір для рухів – означає забезпечити їй заряд бадьорості і доброго настрою. Рух і дитина – одне ціле. Потрібно радіти, коли вона рухлива і непосидюча, тому що саме у русі вона розвивається. Живе і рухливе дитя – це нормально, мляве і малорухливе – ознака тривожна.
Саме до шкільному віці у дитини формується всі життєво важливі процеси в організмі. Тому заняття фізкультурою і дитячі розвиваючі ігри мають велике значення в дитячому садку.До вашої уваги корисні поради як створити оригінальні предмети для розвитку дітей. Найголовніше, що вони створюються своїми руками з підручних засобів, які знайдуться в кожному будинку і абсолютно безпечні. А найголовніше - все це можна робити разом з дітьми.
1. Доріжка для профілактики плоскостопості. Робиться вона дуже просто. Все, що ви зможете знайти підійде. Наприклад, з лотків для яєць (для кращого сприйняття кожен лоток зафарбований в окремий колір), або пластикових кришечок. Також для таких доріжок можна використовувати й інші матеріали: джгути, намистинки, гудзики тощо.
2. Розвиток координації. Можна спорудити балансир з дерева.
3.Розвиток моторики рук. Виготовляють різні палички-моталки. Це звичайні дерев’яні палички, куди прив’язують один кінець мотузки або стрічки, а з протилежного боку якусь дрібничку. Мотузки чи стрічки можуть бути з’єднані серединою ( сонечко , жучок ).
4.Розвиток дихання
В корок пластикової пляшки ( ємність 0,5л) поміщають трубочку для коктейлів В пляшку поміщають на вибір: пінопласт , мильну воду, дрібно нарізаний папір. Силою подиху дитина переміщує по пляшці її вміст.
5. Розвиток спритності та синхронізація рухів . У пригоді стане половина пластикової пляшки ( 1.5 або 2.0л.) Під корок прикручується мотузка довжиною 80-100 см. На кінець мотузки кріпиться будь що – коробочка від кіндера ,ґудзик,кілечко, маленька іграшка. Порухом руки необхідно закинути кінець мотузки з предметом в пляшку. Це весело та захоплююче навіть для мами з татом .
6. Для фізичних вправ : гантелі з пластикових пляшок , скакалки з пляшок з під йогурту і шнурків .Нестандартне обладнання з фізкультури при правильному підході допоможе дитині ще в дитячому садку розвиватися і рости. Зробіть його своїми руками і подаруйте дитині казку зі звичайних речей .
7. Для профілактики порушення зору – зорова доріжка.
14 квітня - день довкілля
Забруднення природи – питання глобальне. То ж давайте не будемо псувати те, від чого напряму залежить наше життя, життя наших дітей і онуків і постараємося допомогти відновленню природних життєво важливих благ.
Зростання кількості міст та промислових підприємств постійно збільшує кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем: транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація.
Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообіг речовин у природі.
Проблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на Землі, і чим далі, тим вона стає серйознішою.
З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Про це йдеться в статті 32 Закону України «Про відходи».
Згідно з документом, великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи у складі побутових мають збиратися окремо від інших . Штраф за порушення такої норми для населення становитиме від 340 до 1360 грн, для юридичних осіб – від 850 до 1700 грн. Закон також передбачає, що перевозити сміття мають у спеціально обладнаних авто, захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Водночас, повідомляється, що спалювання сміття дозволене лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об'єктах і тільки з метою одержання теплової та/або електричної енергії. Також закон забороняє проектування, будівництво та експлуатацію полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
Виконання положень Закону вимагає певних витрат з боку держави та людей. Для того щоб прискорити цей процес варто замислитись про те, що ...
Харчові відходи - час розкладання: 1 - 2 тижні.
Макулатура - час розкладання: 2 - 3 року.
Вироби з тканин - час розкладання: 2 - 3 року.
Консервні банки - час розкладання: на землі - кілька десятків років, в прісній воді - близько 10 років, в солоній воді - 1-2 року.
Металобрухт. Матеріал: залізо або чавун розкладаються на землі - 1 мм в глибину за 10 - 20 років, у прісній воді - 1мм в глибину за 3 - 5 років, в солоній воді - 1 мм в глибину за 1 - 2 роки.
Фольга . Час розкладання: на землі - сотні років, в прісній воді - кілька десятків років, в солоній воді - кілька років.
Склотара. Час розкладання: на землі - кілька сотень років, в спокійній воді - близько 100 років.
Вироби із пластмаси . Час розкладання: близько 100 років, може бути і більше.
Упаковка для харчових продуктів - час розкладання: десятки років, може бути і більше.
Батарейки. Час розкладання: на землі - близько 10 років, в спокійній воді - кілька років, в солоній воді - близько року.